ДВИГУН ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРЯННЯ
тепловий двигун, у якому рух поршня спричинюється тиском продуктів згоряння паливної суміші в циліндрах двигуна; поширений д. в. з. із поступально-зворотним рухом поршня, менш поширені - з обертовим поршнем (ротаційні д. в. з., напр., двигун Ванкеля); д. в. з. за кількістю рухів поршня, після якої явища повторюються, розрізняють на 2-тактні та 4-тактні; за способом запалювання палива - д. в. з. з іскровим запалюванням та самозапальні (дизельні); перший широко застосований д. в. з. сконструював 1876 Н.А. Отто.
Смотреть больше слов в «УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)»
ДВИГУН ВОДЯНИЙ →← ДВИГУН ВАНКЕЛЯ